1. Вийшла ж Дина, дочка Леїна, що вродила Яковові, спізнатись із дочками тієї країни.
2. І побачив її Сихем, син Геммора, Евеяненка, князя тієї країни, та й взяв її, і лїг із нею, і насилував.
3. І прихилилась душа його до Дини, дочки Якова, і влюбив дївицю, й промовляв до неї прихильно.
4. Каже ж Сихем до Геммора, батька свого, говорючи: Возьми менї дївицю сю за жену.
5. Яков же чув, що збезчестив Гемморенко Дину дочку його, сини ж його та були з його скотиною в полї, і мовчав Яков аж покіль прийшли вони.
6. Вийшов же Геммор, отець Сихемів до Якова на поговорку з ним.
7. Сини ж Яковові поприходили з поля, і, почувши про се, досадували вони і були в великому жалю, що він зробив безум ув Ізраїлї, лїгши з дочкою Якововою, чого не годилось чинити аж надто.
8. І розмовляв із ними Геммор говорючи: Сихемові, синові мойму, поривало душу до вашої дочки. Оддайте ж її за жену йому.
9. І своячтесь із нами; дочок своїх давайте нам, а дочок наших беріте собі.
10. І сїдайте осадами з нами, і наша країна буде перед вами. Сїдайте осадами й торгуйте і здобувайтесь на добро в їй.
11. Каже ж ото Сихем до батька й до братів її: Дайте менї знайти ласку в очах ваших, і що ви скажете менї, дам.
12. Вимагайте над звичай віно й подарунки; дам, скільки скажете менї, аби оддали дївицю заміж.
13. Відказали ж сини Яковові Сихемові та Гемморові, батькові його, зрадливо; а мовляли так тим, що він осоромив Дину, сестру їх.
14. От і кажуть їм: Неможлива се річ оддати сестру нашу такому, що необрізаний; се ж бо докір нам був би;
15. Тілько тодї поєднаємось і осядемось із вами, коли будете такі, як ми, і обріжете ввесь музький пол.
16. І оддавати мемо наші дочки вам, і брати мемо ваших дочок собі, і седіти мем осадами з вами, і зробимось одним народом.
17. Коли ж не послухаєте нас, тодї візьмемо дочку нашу та й пійдемо собі.
18. І вподобав слова їх Геммор та Сихем Гемморенко.
19. І не гаявсь молодик зробити се, закоханий бо був у Якововій дочцї, а поважали його над усю родину в отця його.