Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 32:23-32 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

23. І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.

24. Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло;

25. Вбачаючи ж, що не подужа його, ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав, як боровсь із ним.

26. І каже той: Пусти мене; бо вже день зоріє. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене.

27. Рече ж йому: Як на імя тебе? Він же каже: Яков.

28. І рече йому: Від тепер буде тобі імя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору.

29. І поспитав Яков його, і каже: Повідай менї, як на імя тебе звати? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там.

30. І приложив Яков тому врочищу прізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя.

31. Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.

32. Тим же то й тепер не їдять сини Ізраїлеві жили, що на составі бедра, тому, що боровшийся зрушив жилу на составі бедра Якова.

Читайте повну главу Буття 32