16. І приручив їх рабам своїм, усяке стадо окроме, і звелїв рабам своїм: Гонїтесь бридьма через річку, та чинїте прогалину між стадом і стадом.
17. І звелїв первому, говорючи: Як тебе зустьріне брат мій Езав, та спитає в тебе говорючи: Чий єси, і куди йдеш, і чиє се перед тобою?
18. Кажи: Раба твого Якова. Се подарунок панові мойму Езавові. Ось він і сам позад нас.
19. І звелїв другому й третьому, й усїм, що гнались із стадами. Сими словами мовляйте Езавові, як зустьрінете його,
20. І кажіть: Ось раб твій Яков і йде за нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене.
21. Так ійшли дарунки поперед його. Сам же переночував ту ніч у коші.
22. Уставши ж тієї ночі, узяв обидві жени свої, і обидві рабинї, й одинайцятеро синів своїх, і перейшов бридьма брід Ябок.
23. І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.
24. Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло;