Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 31:41-47 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

41. Так пробував я двайцять років у твоїй господї. Парубкував я чотирнайцять років задля двох дочок твоїх і шість років за вівцї твої, ти ж переміняв плату мою десять раз.

42. Коли б не Бог отця мого, Бог Авраамів, та не страх Ізааків був ізо мною, певно тепер в порожнї випустив би єси мене. Бідуваннє моє й працю рук моїх побачив Бог і докорив тебе вчора в ночі.

43. Відказав же Лабан, і каже до Якова: Дочки, мої дочки, і дїти, мої дїти, і скотина, моя скотина, і все, що видиш, то моє; що ж можу я заподїяти сим дочкам моїм або дїтям, що вони породили?

44. Оце ж нумо чинити умову, я й ти, і нехай він буде за сьвідка між мною й тобою.

45. І взявши Яков каменя, поставив його на спомин.

46. Каже ж Яков до браттї своєї: Назбирайте каміння. І назбирали каміння й зробили могилу і трапезували там на могилї.

47. І прозвав його Лабан Егар-Сагадута; Яков же прозвав його Галлед.

Читайте повну главу Буття 31