Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 31:3-11 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

3. Каже ж Господь Яковові: Вертайсь на батьківщину твою, і до роду твого, і буду з тобою.

4. Послав же Яков, і покликав Лею й Рахелю на поле, де були стада.

5. І каже їм: Бачу я лице батька вашого, що не таке до мене, як перше; Бог же панотця мого був зо мною.

6. І самі знаєте, що всьою снагою моєю працював я батькові вашому.

7. Батько ж ваш ошукав мене, і переміняв плату мою десять раз; та не попустив йому Бог ушкодити менї.

8. Як скаже було так: Пестрі будуть плата твоя; тодї котяться вівцї всї пестрими; як же скаже: Крапасті будуть плата твоя, тодї котяться всї вівцї крапастими.

9. Так одняв Бог усю скотину в батька вашого й дав менї.

10. І сталось того часу, як вівцї гуляли, зняв я очі мої й бачив уві снї: се, которі барани і козли спинались на вівцї й кози, були переполасі крапасті й рябі.

11. І рече менї ангел Божий уві снї: Якове! Я ж кажу: Ось я!

Читайте повну главу Буття 31