Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 31:1-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Перечув же Яков слова синів Лабанових, що мовляли: Узяв Яков усе, що було в батька нашого, і з того, що було в батька нашого, вбивсь у всю славу його.

2. І дививсь Яков на лице Лабанове, аж воно до його не таке, як перше.

3. Каже ж Господь Яковові: Вертайсь на батьківщину твою, і до роду твого, і буду з тобою.

4. Послав же Яков, і покликав Лею й Рахелю на поле, де були стада.

5. І каже їм: Бачу я лице батька вашого, що не таке до мене, як перше; Бог же панотця мого був зо мною.

6. І самі знаєте, що всьою снагою моєю працював я батькові вашому.

7. Батько ж ваш ошукав мене, і переміняв плату мою десять раз; та не попустив йому Бог ушкодити менї.

8. Як скаже було так: Пестрі будуть плата твоя; тодї котяться вівцї всї пестрими; як же скаже: Крапасті будуть плата твоя, тодї котяться всї вівцї крапастими.

9. Так одняв Бог усю скотину в батька вашого й дав менї.

Читайте повну главу Буття 31