Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 30:36-43 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

36. І поставив три днї ходи між собою й Яковом. Яков же пас остальнї вівцї Лабанові.

37. Узяв же Яков собі по цїпку зеленому тополевому, лїсковому й каштановому, та й помережив білими мережками, і луплячи повиявлював біле, що було на цїпках.

38. І клав цїпки, що помережив, у напувальні корита та в водяні ринви, як приходили отарі до водопійла, щоб вагонїли на водопійлї.

39. І вагонїли отарі перед цїпками, та й котились ягнятами й козенятами переполасими й крапастими.

40. Ягнята ж вилучав Яков і ставляв отарі лицем до переполасого і чорного в отарі Лабановій, й держав свої отарі окроме, і не ставляв укупі з Лабановими.

41. І сталося, як вагонїла лучча скотина, Яков клав цїпки перед очима в скоту в корита, щоб вагонїли між цїпками.

42. Як же гуляла скотина слабовита, не клав туди цїпків; тим робом слабовите було Лабанові, а лучче Яковові.

43. І збогатився чоловік безлїч, і було в його скотини много, і раби, і рабинї, і верблюди, й осли.

Читайте повну главу Буття 30