22. І зглянувся Бог на Рахелю, і почув її Бог, і відчинив утробу їй.
23. І завагонївши вродила сина, і каже: Одняв Бог докір мій.
24. І дала імя йому: Йосиф, говорючи: Дай менї, Господе, й другого сина.
25. Сталося ж, як уродила Рахеля Йосифа, каже Яков Лабанові: Відпусти мене, нехай іду в домівку мою й на вкраїну мою.
26. Віддай жени й дїти мої, що за них парубкував тобі; ти знаєш роботу, що робив тобі.
27. Каже йому Лабан: Коли б знайшов я ласку в тебе! Вбачаю бо, що благословив мене Господь задля тебе.
28. І каже: Визнач плату свою в мене, я й дам тобі.
29. Каже йому: Ти знаєш, як я парубкував у тебе, і якою твоя скотина зробилась у мене.
30. Мало бо що було в тебе до мене, та й наросло багацько, і благословив тебе Господь з приходу мого. Тепер же коли менї дбати й про власну господу?
31. І каже: Що мушу тобі дати? Каже ж Яков: Не давай менї нїчогісїнько, аби вчинив, що скажу, знов пасти му вівцї твої й доглядати му.