27. Повиростали ж молодоки, і був Езав чоловік умілий ловити, степовий. Яков же був чоловік тихий, що седїв у домівцї.
28. І влюбив Ізаак Езава; бо ловитва його була по смаку йому. Ребека ж любила Якова.
29. Зварив же Яков кулешику, і прийшов Езав з поля знеможений.
30. І каже Езав Якову: Нагодуй мене вареним сочивом сим червоним; бо я знемігся. Тим і дано прізвище йому Єдом*.
31. І каже Яков Езавові: Продай менї зараз первеньство своє.
32. Каже ж Езав: Ох! мушу вмерти; про що ж менї се первеньство?