21. Молився Ізаак Господеві про жену свою, бо неплідна була. Послухав же його Бог, і завагонїла Ребека, жінка його.
22. Борикалися ж младенцї в їй, і каже: Коли так менї має бути, про що менї се? І пїйшла поспитати Господа,
23. І рече їй Господь: Два народи в тебе в чреві; два народи будуть, як породиш, воюватись. Візьме гору старший, та підстаршому він буде послугом служити.
24. І сповнилися днї родити їй, аж се були близнята в утробї її.
25. Вийшов же син первенець червоний, увесь наче кожа косматий; і дала імя йому Езав.
26. А потім вийшов брат його; рука ж його держалась за пяту Езавову, і дала імя йому Яков. Ізаакові ж було шістьдесять лїт, як родила їх Ребека.
27. Повиростали ж молодоки, і був Езав чоловік умілий ловити, степовий. Яков же був чоловік тихий, що седїв у домівцї.
28. І влюбив Ізаак Езава; бо ловитва його була по смаку йому. Ребека ж любила Якова.
29. Зварив же Яков кулешику, і прийшов Езав з поля знеможений.
30. І каже Езав Якову: Нагодуй мене вареним сочивом сим червоним; бо я знемігся. Тим і дано прізвище йому Єдом*.
31. І каже Яков Езавові: Продай менї зараз первеньство своє.
32. Каже ж Езав: Ох! мушу вмерти; про що ж менї се первеньство?
33. І каже Яков йому: Кляннись менї зараз і клявсь йому. І продав Езав Якову первеньство своє.
34. Яков же дав Езавові хлїба й вариво сочевицї. Попоїв же й напивсь, і вставши пійшов геть. І зневажив Езав первеньство своє.