Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 24:9-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

9. І положив раб руку свою під стегно Авраамові, панові свойму, та й клявсь йому про сю річ.

10. І взяв раб десятеро верблюдів з між верблюд пана свого і з усякого добра в господаря свого, та й пійшов, бо всї добра господаря його були в його руцї, та знявсь і пійшов у Мезопотамію, у Нахорів город.

11. І поставив верблюди під городом навколїшки коло колодязя водяного надвечір, як виходять жінки брати воду.

12. І каже: Господе, Боже пана мого Авраама, погоди менї сьогоднї і сотвори милость панові мойму Авраамові.

13. Оце я став коло колодязя водяного, дочки ж міських людей виходити муть брати воду.

14. І нехай буде дївчина, що їй скажу: Нахили водоносного глека твого напитись менї, і промовить менї: Пий, я й верблюди твої понаповаю, нехай вона буде та, що наготовив рабові твойму Ізаакові, і по сьому відатиму, що сотворив єси милость панові мойму, Авраамові.

Читайте повну главу Буття 24