Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 24:34-43 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

34. І говорить він: Раб Авраамів я.

35. Господь же благословив пана мого велико, і зробивсь він великим; і дав йому товар і отари, і срібло й золото, і раби і рабинї, і верблюди й осли.

36. І вродила Сарра, жона пана мого, сина панові мойму, як була стара, і оддав йому все, що мав.

37. І закляв мене пан мій говорючи: Не візьмеш ти жени синові мойму зміж дочок Кананейських, що я седжу в їх землї,

38. А в госпzду панотця мого пійдеш і до роду мого, і візьмеш мойму синові жону звідти.

39. Сказав же я панові мойму: А може не схоче молодиця зі мною йти.

40. Каже тодї менї: Господь, що перед ним ходжу, пошле ангела свого з тобою, і погодить у дорозї твоїй, і візьмеш ти жену синові мойму з мого роду, і з дому панотця мого.

41. Тодї будеш чист од заклинання мого; коли бо дійдеш до родини моєї, і не дадуть тобі, будеш чист од заклинання мого.

42. І прийшовши сьогоднї до колодязя, казав я: Господе, Боже пана мого Авраама, коли погодив єси в дорозї моїй, що її оце верстаю,

43. Ось я став коло колодязя водного, і дочки городянські виходять брати воду, і коли буде дївиця, що їй промовлю: Дай менї напитись із водоноса твого трохи води,

Читайте повну главу Буття 24