14. І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять.
15. І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес,
16. Глаголючи: Мною самим клявсь я - се Господнє слово - за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.
17. Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.
18. І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.
19. Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.
20. Сталося ж по сїх речах, що з'ясовано Авраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,
21. Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,
22. Та Хеседа, та Газа, та Пидаса, та Ідлафа, та Батуїла.
23. Батуїл же появив Ребеку. Сих восьмерох уродила Милка Нахорові, братові Авраамовому.