Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 19:21-32 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

21. І рече йому: Оце ж я зглянусь на тебе і в сьому, що не погублю городка, що про його мовляв еси.

22. Хапайся ж рятуватись тамо; не можу бо чинити нїчого, докіль увійдеш туди. Тим і проложено містечку тому прізвище Сигор.

23. Соньце зійшло вже над землю, як Лот увійшов у Сигор.

24. І бурхонув Господь на Содом та Гоморру сїркою та поломєм од Господа з небес,

25. І перевертав городи сї і всю околицю, і всїх осадників городських, і все, що росло з землї.

26. І озирнулась жінка його позад його, та й обернулась у стовпа соляного.

27. Устав же Авраам уранцї, пійшов на місце, де стояв перед Господом.

28. І позирнув на Содом і Гоморру, і на околицю, аж се здіймається дим од землї, як дим із печі.

29. І було, як руйновав Бог в українї тій городи, спогадав Бог Авраама, і вислав Лота з руйновища, як руйновав городи, що жив у них Лот.

30. Зійшов же Лот із Сигори, та й осївсь на горі сам і дві дочки його; боявся бо жити в Сигорі, та й оселивсь у печері сам і дочки його з ним.

31. Озветься ж старша до меньшої: Панотець наш старий собі, і нема нїкого на землї, щоб увійшов до нас всьогосьвітнїм звичаєм.

32. Ходи сюди лишень, упиймо вином панотця нашого, та переспимо з ним, та й переховаємо рід від панотця нашого.

Читайте повну главу Буття 19