Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 19:19-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

19. Що знайшов раб твій ласку в очах твоїх, і велика милость твоя, що показав до мене, що вирятував душу мою, я ж не здолїю рятуватись у горах, щоб не наздогнала мене лиха година, та не вмерти менї.

20. А, споглянь городок сей близько, побіжу я туди; він маленький, дак і душа моя сохраниться.

21. І рече йому: Оце ж я зглянусь на тебе і в сьому, що не погублю городка, що про його мовляв еси.

22. Хапайся ж рятуватись тамо; не можу бо чинити нїчого, докіль увійдеш туди. Тим і проложено містечку тому прізвище Сигор.

23. Соньце зійшло вже над землю, як Лот увійшов у Сигор.

24. І бурхонув Господь на Содом та Гоморру сїркою та поломєм од Господа з небес,

25. І перевертав городи сї і всю околицю, і всїх осадників городських, і все, що росло з землї.

26. І озирнулась жінка його позад його, та й обернулась у стовпа соляного.

27. Устав же Авраам уранцї, пійшов на місце, де стояв перед Господом.

28. І позирнув на Содом і Гоморру, і на околицю, аж се здіймається дим од землї, як дим із печі.

Читайте повну главу Буття 19