Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 18:2-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

2. Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї.

3. І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого.

4. Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом.

5. Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого.

6. І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.

7. І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.

8. І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.

9. І промовили до його: Де Сарра, жена твоя? Ось у шатрі.

10. Рече ж один: Вернусь оце до тебе через год о сїй добі, і вродить сина Сарра, жена твоя. Сарра ж почула під наметовими дверми позад його.

11. Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.

12. Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.

13. І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.

14. Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.

15. Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.

16. Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.

17. Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?

18. Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.

19. Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Господь усе, що глаголав до його.

20. Рече ж Господь: Квилять велико до мене про Содом та Гоморру, і гріхи їх тяжкі вельми.

21. Зійду ж та позирну, чи так воно дїється, як до мене голосять, чи нї, щоб знати.

Читайте повну главу Буття 18