14. Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.
15. Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.
16. Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.
17. Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?
18. Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.
19. Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Господь усе, що глаголав до його.
20. Рече ж Господь: Квилять велико до мене про Содом та Гоморру, і гріхи їх тяжкі вельми.
21. Зійду ж та позирну, чи так воно дїється, як до мене голосять, чи нї, щоб знати.
22. І повернулись ізвідти чоловіки до Содому, Авраам же ще стояв перед Господом.
23. І приступить Авраам ближче й рече: Дак оце ти хочеш погубити й безвинних із винуватими?
24. Може там знайдеться пятьдесять безвинних у городї. Чи то ж схочеш ти й їх погубити, і не помилуєш усього міста задля пятидесятьох, коли там будуть?
25. Нї бо, не чини по глаголу сему, щоб убити праведника з нечестивим, і щоб у тебе було праведнику так, як нечестивому. Нї бо нї! Судячи суд у сїй землї, як тобі не вчинити правди?
26. Рече ж Господь: Коди буде в Содомі пятьдесять праведників у городї, помилую ввесь город і все місто задля їх.
27. І рече відказуючи Авраам: Оце завзявсь я промовляти до Господа мого, я ж земля і порох.
28. Коли ж поменьшає праведників до сорока й пяти, чи вже ж бо погубиш через пятьох увесь город? І рече: Не погублю, коли знайду тамо сорок і пять.
29. І завзявсь іще промовляти до його та й каже: Коли ж знайдеться таменьки сорок? І рече: не погублю й ради сорока.