16. І благословлю її, і дам тобі сина від неї, і буде вона народами, царі в народів із неї будуть.
17. І впав Авраам ниць і осьміхнувсь; і рече в думцї своїй: Столітьньому б то появити сина? І як би то Сарра девятьдесятолїтна да вродила?
18. Рече ж Авраам до Бога: Нехай хоч Ізмаель живе перед тобою.
19. Рече ж Бог до Авраама: Стеменно, Сарра жена твоя вродить сина тобі, і наречеш імя йому Ізаак, і поставлю завіт мій із ним про завіт вічнїй із потомством його по йому.
20. Тай про Ізмаеля вислухав я тебе, і ось благословлю його і вирошчу його і намножу його велико: дванайцять князїв появить, і дам йому бути народом великим.
21. Завіт же мій поставлю з Ізааком, що тобі вродить Сарра о 'цїй самій добі, в лїто друге.
22. Скіньчив же Бог слово до його, і знявся Бог од Авраама.
23. І взяв Авраам Ізмаеля, сина свого, і всю доморослу челядь свою, і всїх купленних за гроші, і ввесь музький пол зміж людей господи Авраамової, тай пообрізував крайню плоть їх того самого дня, як промовив йому Бог.
24. Авраамові ж було девятьдесять і девять год, як обрізано крайню плоть йому.