10. На Сиддим же долинї та було багацько ям. І побігли царі Содомський та Гоморський та й попадали туди, а ті, що зістались, побігли в гори.
11. І позабирали вони все добро Содомське й Гоморське й усї харчі їх та й пійшли звідти.
12. І взяли Лота, сина брата Аврамового, що жив у Содомі, та й рушили звідти.
13. Аж ось прийшов один, що втїк, та й сказав Аврамові Євреєві, що жив коло дубів Мамрія Аморієнка, брата Єсколового та Анерового, сї ж були союзники Аврамові.
14. Чуючи ж Аврам, що його небожа зайнято в полонь, уворужив своїх сьвідомих кметїв, що породились у його в господї, три сотнї і восїмнайцятеро, та й двинув нагоньця до Дану.
15. І роздїливсь, він і його кметї, на купи, та й напав на їх у ночі і побив їх, і вганяв за ними аж до Хоби, що лежить на півнїч од Дамаска.
16. І вернув усе майно їх, і Лота, небожа свого, вернув і майно його, і жінок і кметї.
17. Вийшов же царь Содомський назустріч йому, після того як вернувсь, подужавши Кедорлайомера й царів, що були з ним, на Саве-долину, се долина Царська.
18. А Мелхизедек, царь Салемський, винїс хлїб і вино; був же він сьвященник Бога вишнього.
19. І благословив його, і рече: Благословен ти, Авраме, від всевишнього Бога, Владики неба і землї!
20. І благословен Бог всевишнїй, що подав тобі у руки ворогів твоїх запеклих! Аврам дав йому десятую часть із всього.
21. Каже ж і царь Содомський Аврамові: Оддай менї кметї, майно ж возьми собі.
22. Рече ж Аврам до царя Содомського: Здіймаю руку мою до Господа Бога вишнього, що сотворив небо й землю:
23. І нитки й ременя обувнього не возьму з усього твого, щоб не сказав: Я збогатив Аврама.
24. Нїчогісїнько менї, опріч єдино, що поїли кметї мої та кромі частини мужів, що ходили зо мною: Анер, Єшколь і Мамрій нехай беруть свою частину.