9. І подававсь Аврам усе далїй та далїй, простуючи на полуднє.
10. І сталась голоднеча в тій землї, і спустивсь Аврам у Египет на пробуваннє таменькі, бо тяжка була вона в тій землї.
11. Сталося ж, як наближавсь до входу в Египет, рече він Сарі, жінцї своїй: Оце ж я знаю, що ти молодиця гарна.
12. От, як Египтяне тебе побачять, дак і казати муть: Се жінка його, та й убють мене, тебе ж оставлять живою.
13. Кажи ж, що ти менї сестра, щоб добре менї було задля тебе.
14. І сталось, як прийшов Аврам у Египет, от і вбачали Египтяне, що жінка його була молодиця гарна дуже.
15. І як побачили її врядовики Фараонові, дак вихваляли перед Фараоном, і взято молодицю в палати Фараонові.
16. І з Аврамом обійшовся він добре задля неї, і надїлено його вівцями й волами, ослами й рабами, рабинями й ослицями й верблюдами.
17. Та вдарив Господь Фараона й дом його тяжкими язвами задля Сари, жінки Аврамовоі.
18. І прикликав Фараон Аврама та й каже: Що се вдїяв єси менї? Чом не сказав єси менї, що вона жінка тобі?
19. Про що певнив єси: Вона сестра менї? Я й узяв її собі за жінку. Тепер же ось тобі жінка твоя; возьми її та й ійди собі.
20. І повелїв Фараон людям своїм, щоб випроводили його й жінку його і усе, що було його.