3. І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
4. І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
5. І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі.
6. І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
7. Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного.
8. І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
9. Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
10. А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
11. І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
12. І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
13. А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.