12. І сумували плачучи й постили до вечора по Саулові і по його синові Йонатанові і по людові Ізрайлевому й по домові Ізрайлевому, бо вони полягли від меча.
13. І питає Давид у молодика, що принїс йому звістку: Звідки ти? А той відказав: Я син Амаликія-заволоки.
14. Давид же питає: Як же ти не боявсь простягти руку, щоб убити помазанника Господнього?
15. І покликнув Давид на одного слугу й приказав йому: Вбий його! Той рубнув, і вмер він.
16. Давид же сказав: Кров твоя на голові твоїй; засуд на себе видав ти словом своїм: Я завдав смерть помазанникові Господньому.
17. І зложив Давид плачевню пісьню над Саулом і над його сином Йонатаном,
18. (І повелїв навчати синів Юдиних лука, як се написано в книзї праведного) і промовив:
19. Ой Ізраїлю! пробито (з лука) твою втїху в твоїх таки горах. Як се полягли хоробрі?