12. Того дня справджу на Ілїї все, що я глаголав про його родину; я почну та й докінчу:
13. Я ж обявив йому, що я покараю родину його на віки за ту провину, що він знав, яку сини його чинять погань, та й не зупиняв їх;
14. Оце поклявсь я домові Ілїєвому, що переступів родини Ілїєвої не спокутувати нї заколюваними жертвами, нї приносами хлїбними по віки.
15. І лежав Самуїл до ранку, вранцї ж піднявся та й відчинив двері в храмі Господньому; але страхався Самуїл обявити Ілїєві се видїннє.
16. Ілїй же кликнув Самуїла й каже: Синку Самуїле! Той відказує: Ось я!
17. І питає: Що воно таке, про що говорив до тебе Господь? Не втаюй від мене. Бог зробить те й те тобі, коли що потаїш із того, що він глаголав до тебе.
18. От і поставив перед ним Самуїл усю річ і не вмовчав нї же. Відказав тодї: Він - Господь; що йому до вподоби, те й учинить.
19. Самуїл же виріс, і Господь був із ним, і не дав нї одному слову упасти на землю.
20. І взнав увесь Ізраїль від Дану та й до Берсабиї, що Самуїла явлено пророком в Ізраїлї.
21. І являвся дальш Господь у Силомі, як обявився Самуїлові словом своїм Господнїм.