1. І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слї- пого зроду.
2. І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.
3. Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.
4. Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.
5. Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
6. Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,
7. і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.
8. Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?
9. Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.
10. Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?
11. Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.
12. Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.
13. Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.
14. Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.
15. Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
16. Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
17. Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.
18. Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
19. І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?
20. Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
21. як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.
22. Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
23. Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
24. Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.
25. Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
26. Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?
27. Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?
28. Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
29. Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
30. Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
31. Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.
32. Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.
33. Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.
34. Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.
35. Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?
36. Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?
37. Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.
38. Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.
39. І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.
40. І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?
41. Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.