4. кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку.
5. В законї ж Мойсей нам звелїв таких каменувати; Ти ж що кажеш?
6. Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувати Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землї.
7. Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.
8. І, знов, схилившись до долу, писав по землї.
9. Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останнїх; і зоставсь один Ісус та жінка, стоячи посерединї.
10. Піднявши ся ж Ісус і нїкого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? нїхто тебе не осудив?