27. Не розуміли, що про Отця їм глаголе.
28. Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
29. І Пославший мене - зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.
30. Як се Він промовляв, многі увірували в Него.
31. Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,
32. і зрозумієте правду, й правда визволить вас.
33. Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете?
34. Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.
35. Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.
36. Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете.
37. Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.
38. Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.