8. Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9. Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10. Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11. Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12. І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13. Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14. Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15. І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16. Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17. Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
18. Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19. Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20. Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21. Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
22. Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23. Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24. Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
25. Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26. І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?