3. Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
4. Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5. Бо й брати Його не вірували в Него.
6. Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7. Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
8. Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9. Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10. Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11. Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12. І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13. Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14. Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15. І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16. Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17. Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
18. Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19. Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?