54. Хто їсть тїло моє і пє мою кров, має життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
55. Тїло моє справдї єсть їжа, а кров моя справдї єсть напиток.
56. Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
57. Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
58. Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.
59. Се Він глаголав у школї, навчаючи в Капернаумі.
60. Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
61. Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?
62. Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
63. Се дух, що оживлює; тїло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
64. Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
65. І рече: Тим глаголав вам, що нїхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
66. Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.
67. Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?