41. Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;
42. і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
43. Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.
44. Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
45. Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
46. Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
47. Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічнє.
48. Я хлїб життя.
49. Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
50. Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.
51. Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тїло моє, що я дам за життє сьвіту.
52. Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тїло їсти?
53. Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тїла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.
54. Хто їсть тїло моє і пє мою кров, має життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
55. Тїло моє справдї єсть їжа, а кров моя справдї єсть напиток.
56. Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
57. Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
58. Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.
59. Се Він глаголав у школї, навчаючи в Капернаумі.
60. Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
61. Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?