Старий Завіт

Новий Завіт

Йоан 6:30-41 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

30. Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш?

31. Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.

32. Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.

33. Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові.

34. Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.

35. Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.

36. Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.

37. Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.

38. Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.

39. Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня.

40. Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.

41. Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;

Читайте повну главу Йоан 6