5. Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
6. Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
7. Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
8. Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
9. І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
10. І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
11. Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
12. Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?