21. Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
22. Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
23. щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
24. Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
25. Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
26. Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
27. і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
28. Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
29. і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
30. Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
31. Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
32. Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
33. Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правдї.
34. Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
35. Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
36. Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
37. І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;