30. Вийшли ж з города, й прийшли до Него.
31. Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.
32. Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.
33. Казали ж ученики один до одного: Хиба хто принїс Йому їсти?
34. Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його дїло.
35. Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяцї, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.
36. І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.
37. Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сїє, а инший, хто жне.
38. Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.
39. З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав менї все, що зробила.
40. Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.