26. Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.
27. І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?
28. Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:
29. Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?
30. Вийшли ж з города, й прийшли до Него.
31. Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.
32. Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.
33. Казали ж ученики один до одного: Хиба хто принїс Йому їсти?
34. Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його дїло.
35. Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяцї, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.
36. І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.
37. Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сїє, а инший, хто жне.