19. Сей же єсть суд, що сьвітло прийшло на сьвіт, а полюбили люде темряву більше нїж сьвітло; були бо лихі їх учинки.
20. Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить сьвітло, й не йде до сьвітла, щоб не зганено вчинків його.
21. Хто ж робить правду, йде до сьвітла, щоб виявились його вчинки, бо в Бозї роблені.
22. Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив.
23. Хрестив же й Йоан у Єнонї поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.
24. Ще бо не вкинуто в темницю Йоана.
25. Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очищеннє.
26. І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него.
27. Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нїчого, коли не буде дано йому з неба.
28. Самі ви менї сьвідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним.
29. Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радуєть ся голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась.
30. Той мусить рости, я ж малїти.
31. Хто звиш гряде, той над усїма; хто від землї, той від землї, і від землї говорить; хто з неба гряде, той над усїма.
32. І що бачив і чув, про те й сьвідкує; і сьвідкування Його нїхто не приймає.
33. Хто прийняв сьвідкуваннє Його, той ствердив, що Бог правдивий.
34. Кого бо післав Бог, той слова Божі говорить; бо не мірою дає Бог Духа.
35. Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.
36. Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнїв Божий пробуває на йому.