12. Коли про земне глаголав вам, і не віруєте, - як же, коли скажу вам про небесне, увіруєте?
13. І нїхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі.
14. І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустинї, так мусить бути піднятий і Син чоловічий,
15. щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічнє.
16. Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічнє.
17. Бо не післав Бог Сина свого на сьвіт, щоб осудив сьвіт, а щоб спас ся Ним сьвіт.
18. Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого.
19. Сей же єсть суд, що сьвітло прийшло на сьвіт, а полюбили люде темряву більше нїж сьвітло; були бо лихі їх учинки.
20. Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить сьвітло, й не йде до сьвітла, щоб не зганено вчинків його.
21. Хто ж робить правду, йде до сьвітла, щоб виявились його вчинки, бо в Бозї роблені.
22. Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив.
23. Хрестив же й Йоан у Єнонї поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.
24. Ще бо не вкинуто в темницю Йоана.
25. Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очищеннє.
26. І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него.
27. Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нїчого, коли не буде дано йому з неба.
28. Самі ви менї сьвідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним.
29. Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радуєть ся голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась.
30. Той мусить рости, я ж малїти.