11. Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,
12. і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.
13. І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.
14. І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
15. Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.
16. Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.
17. Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.
18. Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.
19. Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
20. І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тодї ученики, побачивши Господа.
21. Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
22. І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.
23. Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержять ся.
24. Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.