Старий Завіт

Новий Завіт

Йоан 20:1-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранцї, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.

2. Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.

3. Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.

4. Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.

5. І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.

6. Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,

7. а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.

8. Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.

9. Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.

10. Пійшли ж тодї ученики знов до себе.

11. Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,

12. і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.

13. І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.

14. І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.

15. Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.

16. Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.

Читайте повну главу Йоан 20