Старий Завіт

Новий Завіт

Йоан 19:24-31 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

24. Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили.

25. Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.

26. Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.

27. Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.

28. Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.

29. Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.

30. Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.

31. Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.

Читайте повну главу Йоан 19