18. Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса.
19. Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
20. Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
21. Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
22. Відказав Пилат: Що написав, написав.
23. Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
24. Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили.
25. Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.
26. Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
27. Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
28. Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
29. Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
30. Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
31. Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
32. Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому розпятому з Ним.
33. До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
34. а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.