12. Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нинї.
13. Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
14. Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
15. Усе, що має Отець, - моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
16. Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
17. Казали тодї деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця?
18. Казали ж: Що се, що каже: Трохи? Не знаємо, що Він каже.
19. Знав же Ісус, що хотїли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
20. Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
21. Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
22. І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас.
23. І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
24. Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
25. Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
26. Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
27. Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.