6. Коли хто не пробуває в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.
7. Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.
8. У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.
9. Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас; пробувайте в любові моїй.
10. Коли заповідї мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його.
11. Се глаголю вам, щоб радощі мої пробували в вас, і щоб радощі ваші сповнились.
12. Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас.
13. Більшої сієї любови нїхто не має, як щоб хто душу свою положив за другів своїх.
14. Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.
15. Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.
16. Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.
17. Се заповідую вам, щоб любили один одного.
18. Коли сьвіт вас ненавидить, знайте, що мене перш вас зненавидїв.