3. знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
4. устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
5. Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
6. Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
7. Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
8. Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
9. Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
10. Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
11. Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
12. Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
13. Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
14. Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
15. Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
16. Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
17. Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
18. Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
19. Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
20. Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.