15. Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
16. Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
17. Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
18. Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
19. Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
20. Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
21. Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
22. Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
23. Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.