Старий Завіт

Новий Завіт

Йоан 12:1-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Тодї Ісус, шестого дня перед пасхою, прийшов у Витанию, де був Лазар, що був умер, котрого воскресив із мертвих.

2. Зробили тодї Йому вечерю там, і Марта послугувала, Лазар же був один із тих, що сидїли за столом.

3. Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.

4. Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити.

5. Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим?

6. Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодїй був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.

7. Рече тодї Ісус: Остав її; на день похорону мого приховала се.

8. Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте.

9. Довідалось же багато народу з Жидів, що Він там, і поприходили не задля Ісуса одного, а щоб і Лазаря побачити, котрого воскресив із мертвих.

10. Нарадили ся ж архиєреї, щоб і Лазаря вбити;

11. бо многі через него приходили від Жидів, та й увірували в Ісуса.

12. Назавтра багато народу, поприходивши на сьвято, почувши, що Ісус ійде в Єрусалим,

13. побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи: Осанна! благословен грядущий в імя Господнє, Цар Ізраїлїв!

14. Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:

Читайте повну главу Йоан 12