6. Як же почув, що нездужає, тодї зоставсь у тому місцї, де був, ще два днї.
7. Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
8. Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
9. Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
10. Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
11. Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
12. Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
13. Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
14. Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
15. І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
16. Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.
17. Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
18. Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.
19. І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
20. Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сидїла в хатї.
21. Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.