10. Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
11. Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
12. Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
13. Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
14. Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
15. І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
16. Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.