глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31
  32. 32
  33. 33
  34. 34
  35. 35
  36. 36
  37. 37
  38. 38
  39. 39
  40. 40
  41. 41
  42. 42

Старий Завіт

Новий Завіт

Йов 20 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

2. Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

3. Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

4. Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,

5. то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

6. Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,

7. проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

8. Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

9. його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...

10. Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

11. Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!

12. Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,

13. над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,

14. то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...

15. Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

16. Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

17. Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.

18. Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

19. Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

20. Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

21. Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

22. за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

23. Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

24. Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...

25. Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

26. При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

27. Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,

28. урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

29. Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!