25. Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю — цезареве, а Богу — Боже».
26. Почувши таку відповідь, вивідники не могли схопити Його за те, що Він говорить перед людьми й, вражені його словами, вони замовкли.
27. Декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його:
28. «Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”.
29. От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей.
30. Тож другий брат узяв шлюб із тією жінкою та також помер бездітним.
31. Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей.
32. Останньою померла жінка.
33. Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
34. Ісус відповів їм: «Люди в цьому житті одружуються.
35. Але ті, кого Бог визнає гідними ввійти у вічне життя й воскресіння з мертвих, не одружуватимуться.
36. Вони будуть подібні до Ангелів і не зможуть більше вмерти. Вони — діти Божі, оскільки Господь воскресив їх з мертвих.
37. Мойсей, в історії про палаючий кущ, ясно показав, що мертві воскресають, коли назвав Господа „Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова”.